Комунальний заклад "Ліцей "Шанс" Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області
Інформація для батків
Поради від практичного психолога
10 заповідей батьківства
Правил про те, як виховувати дитину, придатних на всі випадки життя, не існує. Усі діти різні. Кожна дитина унікальна, унікальні і наші з нею стосунки. Але є речі, які протипоказані при спілкуванні з будь-якою дитиною без винятку. Мова йде про те, чого батькам робити не можна.
Якщо ми хочемо виховати людину, якій притаманна самодисципліна, нам треба в першу чергу розвивати її самосвідомість, прагнути до того, щоб у дитини сформувався позитивний образ самої себе, і уникати всього, що руйнує цей позитивний образ.
Що гріха таїти, навіть найтерплячіші батьки час від часу в "засмучених почуттях" все ж користуються недозволеними заходами, але нерідко до них вдаються просто через незнання.
Не принижуй дитину!
Ми іноді запросто можемо сказати дитині: "А краще ти нічого не міг придумати? У тебе взагалі голова на плечах є?" і так далі. Всякий раз, коли ми вимовляємо що-небудь подібне, ми руйнуємо позитивний образ сина чи дочки.
Не погрожуй!
"Якщо ти ще раз зробиш - ти у мене отримаєш!", "Якщо ти ще раз стукнеш братика, я тебе. . . " Кожен раз, коли ми так говоримо, ми вчимо дитину боятися і ненавидіти нас. Загрози зовсім марні - вони не покращують поведінки.
Не вимагати обіцянок!
Добре знайоме: дитина завинила, а мама їй каже: "Пообіцяй, що більше ніколи-ніколи так робити не будеш" - і отримує, звичайно, обіцянку. А через півгодини дитина повторює свою витівку. Мама ображена і засмучена: "Ти ж обіцяв!" Вона просто не знає, що обіцянка нічого не означає для маленької дитини. Дитина живе тільки в сьогоденні. Якщо вона чутлива і совісна, то вимагання обіцянок буде розвивати в неї почуття провини, якщо ж дитина не чутлива, це тільки навчить її цинізму: слово - це одне, а справа - зовсім інше.
Уникайте гіперопіки!
Зайва опіка привчає дитину до думки, що сама вона нічого робити не може. Багато батьків не можуть оцінити можливостей дітей що-небудь робити самостійно. Прийміть як девіз: "Ніколи не роби за дитину те, що вона може зробити сама".
Не вимагай негайної покори!
Уявіть, що чоловік говорить вам: "Олена, кинь все і цю ж хвилину приготуй мені кави". Як вам це сподобається? Точно так само вашій дитині не подобається, коли від неї вимагають, щоб вана негайно залишила своє заняття, краще попередити її заздалегідь: "Хвилин через десять будемо обідати", тоді ми цілком можемо дозволити їй побурчати трохи: "Ой, мам! Я ще пограю". Сліпе беззастережне підпорядкування характерно для маріонетки, але воно не сприяє формуванню незалежної, самостійної людини.
Не потурай дитині!
Мова про вседозволеність. Діти відразу відчують, що батьки бояться бути твердими, коли вони переступають межі дозволеного, бояться сказати їм "ні". Це вселяє в них впевненість, що всі правила гумові - варто трішки натиснути, і вони розтягнуться. Таке може спрацьовувати в рамках сім'ї, але за її межами дитину чекають гіркі розчарування. Потурати дитині означає позбавляти її можливості вирости пристосованою до життя людиною.
Не вимагай того, що не відповідає віку дитини!
Якщо ви чекаєте від свого дворічного малюка, щоб він слухався, як п'ятирічний, то цим ви провокуєте у нього неприязнь до вас. Ви вимагаєте від нього зрілості поведінки, на яку він ще не здатний - це погано позначається на розвитку його самосвідомості.
Не моралізуй і не говори дуже багато!
Кожного дня тисячі слів осуду вихлюпуються на наших дітей. Якщо всі їх записати на магнітофон і прокрутити мамам, вони будуть вражені. Чого тільки вони не говорять своїм дітям! Загрози, насмішки, бурчання, цілі лекції про мораль. . . Під впливом словесного потоку дитина "відключається". Це для неї єдиний спосіб захисту і вона швидко його освоює. А оскільки відключитися повністю вона не може, то відчуває почуття провини, а це розвиває негативну самооцінку. Всі "моралі" зрештою для дитини зводяться до таких схем: "Те, що ти зробив, - це погано. Ти поганий, тому що це зробив. Як ти міг так вчинити після всього хорошого, що мама зробила для тебе?"
Дитячі заповіді для мам, татусів, бабусь і дідусів
1. Шановні батьки! Пам'ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва слухати й бути людиною.
2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.
3. Мої ручки маленькі - не очікуйте від мене досконалості, коли я застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.
4. Мої почуття ще недозрілі - прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.
5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.
6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання лише відповідно до ваших очікувань.
8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатися й поводитися. Ваші слова, почуття, вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому вчіть мене, будь ласка, найкращого.
9. Пам'ятайте, що ми з вами не випадково: ми маємо допомагати одне одному в цьому безмежному світі.
10. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але обережно, аби ваша любов не перетворилась на милиці, що заважатимуть мені робити самостійні кроки.
Любі мої! Я вас дуже люблю!!! Покажіть мені, що й ви мене любите.
Заповіді для батьків
1. Якщо дитину постійно критикують - вона вчиться ненавидіти.
2. Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.
3. Якщо дитину висміюють - вона стає замкненою.
4. Якщо дитині постійно докоряють - вона вчиться жити з почуттям провини.
5. Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.
6. Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
7. Якщо дитина живе в розумінні добра й доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Під час спілкування з дитиною не слід уживати наступні висловлювання:
- Я тисячу разів говорив тобі, що...
- Скільки разів треба повторювати...
- Про що ти тільки думаєш...
- Невже тобі важко запам'ятати, що...
- Ти стаєш...
- Ти такий самий як...
- Відчепись, мені ніколи...
- Чому твоя подруга (друг) така (такий), а ти - ні...
Спілкуючись із дітьми, бажано вживати наступні висловлювання:
- Як добре, що ти в мене є.
- Я так рада тебе бачити.
- Мені так добре з тобою.
- Добре, що ти прийшов(ла).
- Я за тобою скучила.
- Мені приємно, що ти саме так зробив(ла)
- Спасибі тобі,я дуже вдячна.
- Якби не ти, я ніколи із цим не впорався(лась)
- · Я вірю в тебе, ти з усім впораєшся.
Пам'ятка батькам, діти яких стоять на порозі підліткового віку
1. Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а за те, що вона вам рідна.
2. Головне новоутворення підліткового періоду - відкриття своєї індивідуальності, свого «Я».
3. У цей час починається перебудова організму - дитина стає імпульсивною, у неї часто змінюється настрій, виникають конфлікти з ровесниками, бунт проти батьків.
4.У дітей настає криза, пов'язана з бажанням здобути самостійність, звільнитись від батьківської опіки, з'являється страх перед невідомим дорослим життям.
5. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в сім'ї, у школі.
6. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
7.Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
8. Дитина має підвищений рівень тривожності.
9. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду.
10. Розширюється коло спілкування.
11.Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
12.З'являються нові авторитети.
13. Недоліки і суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
14. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.
